Ir al contenido

Ukrayina

T'inkikunata llamk'apuy
Wikipediamanta
(Ukrayna-manta pusampusqa)
Україна
Ukrayina
Ukraña
Ukranya Ukranya
Laphara Wallqanqa
Llaqta qayanqillqa: Volia, Zlahoda, Dobro
Libertad, Acuerdo, Bondad
Llaqta taki: Sche ne vmerla Ukraina
 
Situación de Ukranya
Situación de Ukranya
 
Uma Llaqta
 • Runakuna
 • Tinkurachina siwikuna 		Kiyiw
2’660.401 hab. (2005)
50° 27’ N 30° 30’ E
Aswan hatun llaqta Kiyiw
Tukri simi Ukranya
Kamachiy República presidencialista
Kawpay
Volodymyr Zelensky (Володимир Зеленський)
Denys Shmyhal (Денис Шмигаль)
Independencia
- declarada
- refrendada 		de la URSS
24 de agosto de 1991
1 de diciembre de 1991
Mama llaqtap hawan
 • Llapan hallka k'iti k'anchar
 • % yakukuna
Saywakuna
Chalakuna 		Ñiqi: 45º
603.700 km²
despreciable
4.558 km
2.782 km
Runakuna
 • Llapan
 • T'iqisqa kay 		Ñiqi: 26º
46,710,816
80 hab./km²
Brutu ukhu hayt'uy (BUH) -
Llaqta ukhu hayt'uy (LUH)
 • Llapan (2006)
 • BUH, llapan runap 		Ñiqi: 30º
 
US$ 356.228 millones
US$ 7.637 (2006)
HDI -Runa kururay rikuchiq- (2006) 0,774 (77º) – medio
Kañina Hryvnia (UAH)
Runa llaqtap sutin Ucraniano, ucraniana, ucranio, ucrania
Pacha suyu
 • Ruphay mit'a 		EET
EEST
Internet tuyru .ua
Karu rimay tuyru +380
Ankichiy tuyru EMA-EOZ / URA-UZZ
ISO tuyru 804 / UKR / UA
Kaypi wankurisqa: ONU, OSCE, CEI

Ukrayna icha Ukraña nisqaqa Iwrupapi huk mamallaqtam. Uma llaqtanqa Kiyiw llaqtam.

Suyuq historianmanta

[llamk'apuy | pukyuta llamk'apuy]
Ukranya awqaqkuna - Cosacos

7-9 siglokunapiqa eslavo oriental ayllukunam kaypi tiyarqaku yaqa llapan Ucrania nacionpi, paykunapas kunan Rususuyu nacionpa inti chinkaykuy ladonman astakurqaku. Chawpi pachakunapiqa iskaynintin mama llaqtakunap allpankunaqa huk suyup rakinmi karqan, chay suyup uma llaqtanqa Kiyiw llaqtam karqan. XII pachakwatapi Kiyiwan suyuqa sapaq prinsipalkunamanmi t'aqakuyta qallarirqan.

XII pachakwatapi Yuri Dolgoruky, Kiyiw kamachikuq Vladimir Monomakhpa 6 kaq churin, manam kamachiy tiyanapi derechoyuqchu karqan, chayraykutaq wichay-inti lluqsimuy ladupi allpakunata hap'inanpaqmi rirqan. Chhaynapin 12 siglo chawpipi eslavo ayllukuna Chawpi Rususuyu hallp’akunapi tarikurqanku. Manaraq chayamuchkaptinkum, kunan tiempopi finlandés runakunapa hichpallanpi kaq ayllukunaqa Moscú llaqtapa kasqanpi yacharqaku, chaytaqa Dolgoruky sutiyuq runam huk uchuy llaqtacha hina kamarirqa.Vladimir-Suzdal (Rususuyu chawpinpi) Principadowan Kiyiwan 1169 watapi maqanakuy qallarirqan, chaymi Kiivan qhapaq suyumanta t'aqakurqan[1]।

Eslavo ayllukuna manaraq kristiyanu kachkaspa

1240 watapi Batup invasionninmanta qhipaman, wichaypi kamachiqkunap umalliqnin Alexander Nevsky Batup uywasqan churinmi tukurqan, Alejandrop Horda nisqap ladunpi awqanakuypi yanapasqanraykum 16 watayuq churin Daniil ñawpaq Moscú kamachikuq tukurqan, chaymi kunan pacha Rusiyap wiñayninman aparqan. Kunan Rusiyap allpanpi huk hatun chawpi pacha llaqtataq Veliky Novgorod karqan - sapaq republikap chawpin, sapa kuti Moskwawan maqanakuq, 1478 watapilla Moskwa atipasqa.

Hamuq Ukranya , Bielorrusiya mama llaqtakunaqa 14 kaq pachakwatapi hamuq Rususuyu mama llaqtamanta t'aqanakurqanku, Lituania mama llaqtap Hatun Dukayunman tukurqan (18 kaq pachakwatakama kay iskay llaqtakunaqa qayllallapim karqan, kunankamapas Ukranya , Bielorrusiya simikunap rimayninkunaqa 84% nisqawanmi tupan).XV pachakwatap tukukuyninpiqa Quri Huñuqa Crimea qhapaq suyuman, Astrakhan, Kazan Khanate nisqaman, Moscovita suyumanpas ch'usaqyachisqa karqan, ñawpaq amistadninkunawan, vecinonkunawanpas sapa kuti maqanakuykunata rurarqan, ñawpaqtaqa Lituania hatun Ducado nisqawan.

Sapa kutim Lituaniawan Moskwawan Smolensk llaqtapaq maqanakuy karqan. Rusiya runakunaqa Chinchay Eslavo ayllukunamantam lluqsispa sapaq mama llaqtata kamarirqan, 16 kaq pachakwatapi Moscovita suyup pachanpi[2][3][4][5].

Ukranya mama llaqtap wiraquchan Bogdan Khmelnytskyi sutiyuq achka monumentokunamanta huknin

XV, XVI pachakwatakunapi runakunaqa Ukranyamanta elite nisqatam kamarqan, Ukranyap allpanta amachaspa, Zaporizhzhia Allpapi (Ukranyap uralanpi) tiyarqanku, vecinokunap atakasqanmanta, chaymantataqmi Cosaku nispa suticharqanku. Kunan pacha Rusiya runakunaqa XVII pachakwatapi Ukranyap allpankunaman hamurqanku, Ukranya runakuna 1648-1654 watapi Pulunya awqanakuypi Bohdan Khmelnytskyp pusasqan maqanakuptin, chaymantataq Rusiyawan hukllanakuy rimanakuykunata rurarqan[6].

Ucrania runakunaqa manam oficialmentechu llaqtayuq hinachu qhawarisqaku, sapa kutim Rusiyap ukhunpi kallpawan llamk'aqkunaman kacharqanku, 1654 watapi rimanakuypa mana kasuspa. (10.000 Ucrania runakuna wañurqanku mana ch'uya kaptin Ladoga kanal rurakuchkaptin.) Chaywanmi Hetman Ivan Mazepa hatarirqan 1708 watapi, payqa Rusiyawan rimanakuynintam t'aqarqan, Sueciamanta amachasqa kayta maskarqan[7]

1775 watapi Rusiyaqa Ukranyap Kusakukunata chinkachirqan, chaywantaq Ukranya runakunap achka sirwiq kayninku, Rusifikación - Ukranya simip, culturanpas kamachiypi chinkachisqa karqan. Kay kamachiypa ancha riqsisqa rikch'anachiyninkunaqa Ems kamachiymi (Эмский указ) Rusiyap ukhu ministrun Piotr Valuev (Валуевский циркуляр) kamachiyninpas, Ukranya runakunap mama siminta rimananta hark'arqan[8].

Piotr Valuev 1863 watapi kamachiynin: manam ima Ucrania simipas karqanchu, manam kanchu, manataqmi kanmanchu, pipas kay nisqanwan mana acuerdopi kaptinqa Rusiyap awqanmi.

1914 watapi Nicolás II kamachiqmi hark'arqan Rusiyap qhapaq suyunpi Ukranyamanta riqsisqa qillqaq Taras Shevchenko sutiyuq runap paqarisqanmanta pachak wata hunt'akuyninta[9]

1917 watapi qallariypi Alexander Kerenskypa pusasqan pawqar waray killapi Revolución nisqa kamachiyta urquspa Rusiyata República nisqa kananpaqmi churarqan, ñawpaq sarunchasqa achka llaqtakunaman kacharisqa kanankupaq maqanakunankupaq[10] [11]

1917 watapi tukukuyninpi kamachiyman hamuspa, Vladimir Lenin ñawpaq Rusiyap republikanpi llaqta maqanakuyta willarqan, huk rakintaq 1917–1921 watakunapi Ukranya Runa Republikawan Suwit Huñu Rusiyawan awqanakuymi karqan, chaymi Ukranyata Pulunyawan Rusiyawan rakinakurqan (1922 watamanta Suwit Huñuwan)[12].

1932–1933 watakunapi Joseph Stalinpa kamachisqan Suwit Huñup kamachiyninmi Holodomor (yarqay rurasqa yarqay) nisqatam rurarqan, achka mama llaqtakunam Ukranya llaqtata wañuchiy nispa riqsirqanku, 10 hunu runakunap kawsaynintam wañuchirqan[13].

1932-1933 watakunapi Holodomor-Genocidio nisqap Museonqa Kiev llaqtapim kamasqa karqan, Unión Soviética nisqa thuñikuptin.

1937 watapi NKVD (qhipaman Unión Soviéticap Ministerio de Asuntos Internos nisqa sutiwan sutichasqa) yaqa llapan Ucraniamanta yachaysapa runakunata, culturamanta runakunata, yachaqkunatapas balearqanku, chaymantataqmi ayankuta pakallapi p'amparqanku Bykivnyan sach'a-sach'api, chaypim huk monumento sayarichisqa karqan Ralyan Unión thuñikuptin[14].

1941-1945 watapi, chay mama llaqtaqa tukuyninpi nazikunap hap'isqan karqan, sapa 5 kaq Ukranya civil wañurqan.

1960, 1980 watakunapi, Soviet kamachiyqa disidentekunata hark'aykunata ruwarqan, carcelkunaman kachaspa, psiquiátrico hampina wasikunaman churaspa, Ucraniamanta aswan riqsisqa disidente Vasyl Stus karqan[15] [16].. 1985-1991 watakunapi Unión Soviética nacionqa thuñikurqan, 1991 watapi 24 agosto killapitaq Ucrania nacionqa independencia nisqa kananpaq willarqan.

Vladimir Putinpa kimsa ñiqin kamachiyninpi, 2012 watapi kamachiyta qallariptin, Rusiyaqa hatun rimayta hark'ayta qallarirqan, Putinpas Ukranyap inti lluqsimuy ladupi kaq suyukunap qayllanpi awqaqkunata huñuyta qallarirqan, chaymantataqmi hatun pantasqa willaykunata chay mama llaqtap kuntranpi qallarirqan. Atiyta waqaychananpaq, chay pacha Ukranyap umalliqnin Viktor Yanukovych Putinta mañakurqan awqaqkunata kachananpaq, Ukranyaman 2013 watapi yaykunanpaq, chayraykutaq Euromaidan sutiwan riqsisqa protestakuna karqan.

20 ñiqin pawqar waray killapi 2014 p'unchawpi Yanukovych Kiev llaqtapi kachkaptin, Rusiya Ukranyap uralanpi Crimea yaqa wat'ata hap'iyta qallarirqan, chaymantataq ayqikuq Yanukovychman amachasqa kayta qurqan.12 ñiqin ayriway killapi 2014 p'unchawpi Rusiyaqa Ukranyap inti lluqsimuy ladupi maqanakuyta qallarirqan, Rusiyap Servicio Federal de Seguridad nisqap Igor Girkinpa umalliqninwan Sloviansk llaqtata atakaptin. 13 ñiqin ayriway killapi Ukranya mama llaqtaqa Rusiyap awqayninta hark'anapaq antiterrorista (ATO) llamk'ayta qallarirqan[17] [18][19][20].

Donetsk aeropuertoqa Rusiyap awqaqkunap thuñichisqanmi karqan, 2014 watapi chay llaqtata hap'ispa

Ni awọn agbegbe ti o gba, awọn ara ilu Russia bẹrẹ iparun nla ti awọn iwe-ede Yukirenia lati awọn ile-ẹkọ ẹkọ, awọn ile ọnọ, ati awọn ile-ikawe ti ko ni ibamu pẹlu awọn iṣedede ti ete ti Ilu Russia, ati ṣẹda eto ti awọn ibudó “filtration” nibiti awọn ara ilu ti wa ni tubu ati jiya. 2022 watakama Rusiyaqa "Donetsk Llaqta Republika" nisqa marionetawanmi, paypa sapallan kamachiqninqa Moskwa llaqtapi tiyaq Alexander Borodai sutiyuq pulitiku karqan, Ukranyawan pakasqa awqanakuytam rurarqan, chaytaq hunt'asqa awqanakuymanmi tukurqan.2022 watapi Rusiyantinpi achka awqanakuy hark'aq rikuchiykunam karqan, chaykunataqa amachay kallpakunam hark'arqan. Ucrania nacionpiqa Rusia nacionmi guerrapi hatun huchakunata ruwarqan, ahinataq tiyaq cheqaskunata bombardearqan, Mariupol hina llaqtakunata llapanta thunirqan, civil runakunata qatiykacharqan, sotanokunapipas ñak’arichirqan. Aswan hatun hucha civilkuna contra karqan Bucha llaqtapi disparasqanku, chaymi karqan marzo killapi 2022 watapi[21] [22] [23] [24].

Chay hap'isqa allpakunapiqa, Rusiya runakunaqa Ukranya simipi qillqasqakunatam achkata chinkachiyta qallarirqanku, yachay wasikunamanta, museokunamanta, bibliotecakunamantapas, chaykunaqa manam Rusiyap kamachiyninman hinachu karqan, chaymantataqmi huk sistema de "filtración" nisqa campamentokunata kamarqanku, chaypim llaqta runakunata wisq'arqanku, ñak'arichirqanku ima[25].[26].

Rususuyu nacionpa bombardeasqanwan dañasqa wasimanta huknin, 2022

Hinaspapas Rusia nacionmanta Timofey Sergeytsev sutiyoq político cientificopa qelqasqanmi maytu “¿Imatan Rusia Ucrania nacionwan ruwanan?”, nispa. (Rusia simipi: Что Россия должна сделать с Украиной?), sutichasqa karqan “rusa simipi runa wañuchiymanta qelqa” nispa, chaytaqa suticharqan Estados Unidos nacionmanta Timothy Snyder sutiyoq historiamanta yachaqmi[27] [28] [29][30] [31].

Turismo nisqa suyupi

[llamk'apuy | pukyuta llamk'apuy]
  • Kiyiw llaqtap centro histórico nisqa
    Kiyiw llaqtap centro histórico nisqa
  • Lviv llaqtap centro histórico nisqa
    Lviv llaqtap centro histórico nisqa
  • Kharkiv, llaqtap centro histórico nisqa
    Kharkiv, llaqtap centro histórico nisqa
  • Santa Isabelpa fortaleza, Rupiniskiy llaqtapi
    Santa Isabelpa fortaleza, Rupiniskiy llaqtapi
  • Odesa, llaqtap centro histórico nisqa
    Odesa, llaqtap centro histórico nisqa
  • Kherson, llaqtap centro histórico nisqa
    Kherson, llaqtap centro histórico nisqa
  • Mykolaiv, kiev llaqtap centro histórico nisqa
    Mykolaiv, kiev llaqtap centro histórico nisqa

Plantilla:Ekunrere

Hatun llaqtakuna

[llamk'apuy | pukyuta llamk'apuy]
Llaqtakuna (Ukraña)
' Suti Runakuna Suyu
Transkripsyun ukranya simi 1989 2001 2005
1. Kiyiw Київ 2.595.000 2.611.327 2.660.401 Kiyiw uwlast
2. Harkiw Харків 1.610.000 1.470.902 1.464.740 Harkiw uwlast
3. Ñipruw Дніпро 1.178.000 1.056.497 1.032.816 Ñiprupitruwsk uwlast
4. Urisa Одеса 1.115.000 1.029.049 1.007.131 Urissa uwlast
5. Runisk Донецьк 1.113.000 1.016.194 999.975 Runisk uwlast
6. Sapurichya Запоріжжя 881.000 815.256 799.348 Sapurichya uwlast
7. Liwiw Львів 791.000 732.818 733.728 Liwiw uwlast
8. Kriwiy Rih Кривий Ріг 726.000 668.980 696.667 Ñiprupitruwsk uwlast
9. Miqulayiw Миколаїв 524.000 514.136 509.011 Miqulayiw uwlast
10. Mariyupul Маріуполь 519.000 492.176 482.440 Runisk uwlast
11. Luhansk Луганськ 497.000 463.097 452.789 Luhansk uwlast
12. Makiyiwka Макіївка 425.000 389.589 375.992 Runisk uwlast
13. Winitsya Вінниця 374.000 356.665 360.241 Winitsya uwlast
14. Simphirupul Сімферополь 345.000 343.644 341.599 Krim Awtunumu Ripuwlika
15. Siwastupul Севастополь 356.000 342.451 340.353 Krim Awtunumu Ripuwlika
16. Qirsun Херсон 355.000 328.360 319.278 Qirsun uwlast
17. Pultawa Полтава 314.700 317.998 309.960 Pultawa uwlast
18. Chirniyiw Чернігів 296.300 304.994 300.497 Chirniyiw uwlast
19. Chirkasi Черкаси 290.300 295.414 293.271 Chirkasi uwlast
20. Sumi Суми 291.300 293.141 282.198 Sumi uwlast
21. Qurliwka Горлівка 338.000 292.250 279.061 Runisk uwlast
22. Chitumir Житомир 292.100 284.236 277.875 Chitumir uwlast
23. Himilniskiy Хмельницький 237.000 253.994 255.902 Himilniskiy uwlast
24. Kamyanski Кам'янське 282.000 255.841 249.530 Ñiprupitruwsk uwlast
25. Rupiniskiy Кропивни́цький 270.000 254.103 248.367 Kiruwuraw uwlast
26. Riwna Рівне 228.000 248.813 247.870 Riwna uwlast
27. Chirniwsí Чернівці 257.000 240.621 242.250 Chirniwsí uwlast
28. Riminchuk Кременчук 236.500 234.073 231.202 Pultawa uwlast
29. Tirnupil Тернопіль 206.000 227.755 220.720 Tirnupil uwlast
30. Iwanu-Rankiwsk Ивано-Франківськ 214.000 218.359 219.479 Iwanu-Rankiwsk uwlast
31. Wila Sirkwa Біла Церква 196.900 200.131 204.794 Kiyiw uwlast
32. Lusk Луцьк 197.700 208.816 202.915 Wuliña uwlast
33. Ramatusk Краматорськ 198.000 181.025 174.892 Runisk uwlast
34. Militupul Мелітополь 173.000 160.657 159.288 Sapurichya uwlast
35. Qirch Керч 174.000 157.007 152.564 Krim Awtunumu Ripuwlika
36. Nikupul Нікополь 158.000 136.280 131.774 Ñiprupitruwsk uwlast
37. Isluwyansk Словьянськ 135.000 124.829 122.049 Runisk uwlast
38. Wiryansk Бердянськ 133.000 121.692 119.290 Sapurichya uwlast
39. Usllaqta Ужгород 117.000 117.317 117.028 Sakarpatya uwlast
40. Alchiwsk Алчевськ 125.000 119.193 116.954 Luhansk uwlast
41. Siwirurunisk Северодонецьк 131.000 119.940 116.354 Luhansk uwlast
42. Pawluraw Павлоград 131.000 118.816 113.748 Ñiprupitruwsk uwlast
43. Lisichansk Лисичанськ 127.000 115.229 111.451 Luhansk uwlast
44. Yiwpaturiya Євпаторія 108.000 105.915 106.250 Krim Awtunumu Ripuwlika

Willay pukyukuna

[llamk'apuy | pukyuta llamk'apuy]
  1. ↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
  2. ↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
  3. ↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
  4. ↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
  5. ↑ Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
  6. ↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  7. ↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
  8. ↑ ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
  9. ↑ Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
  10. ↑ Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
  11. ↑ Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
  12. ↑ Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
  13. ↑ Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
  14. ↑ Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
  15. ↑ Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995
  16. ↑ Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.
  17. ↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
  18. ↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
  19. ↑ НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям 
  20. ↑ Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
  21. ↑ Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
  22. ↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
  23. ↑ Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с. 
  24. ↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
  25. ↑ Москалёв Алексей Владимирович
  26. ↑ Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
  27. ↑ 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
  28. ↑ Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
  29. ↑ Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’
  30. ↑ Russia's genocide handbook
  31. ↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине
"https://qu.wikipedia.org/w/index.php?title=Ukrayina&oldid=679312" p'anqamanta chaskisqa (Wikipedia, Qhichwa / Quechua)