Ukrayina

Україна
*Ukrayina*
Ukraña
Laphara	Wallqanqa
	Llaqta qayanqillqa: Volia, Zlahoda, Dobro ; Libertad, Acuerdo, Bondad
	Llaqta taki: Sche ne vmerla Ukraina
	Situación de Ukranya
Uma Llaqta; • Runakuna; • Tinkurachina siwikuna	Kiyiw; 2’660.401 hab. (2005); 50° 27’ N 30° 30’ E
Aswan hatun llaqta	Kiyiw
LLaqtap simin	Ukranya
Kamachiy	República presidencialista
Kawpay
Umalliq; ; ; Uma kamayuq	Volodymyr Zelensky (Володимир Зеленський) ; Yulia Svyrydenko (Юлія Свириденко)
Independencia; - declarada ; - refrendada	de la URSS ; 24 de agosto de 1991 ; 1 de diciembre de 1991
Mama llaqtap hawan; • Llapan hallka k'iti k'anchar; • % yakukuna; Saywakuna; Chalakuna	Ñiqi: 45º; 603.700 km²; despreciable; 4.558 km; 2.782 km
Runakuna; • Llapan; • T'iqisqa kay	Ñiqi: 26º; 46,710,816; 80 hab./km²
Brutu ukhu hayt'uy (BUH) -; Llaqta ukhu hayt'uy (LUH); • Llapan (2006); • BUH, llapan runap	Ñiqi: 30º; ; US$ 356.228 millones; US$ 7.637 (2006)
HDI -Runa kururay rikuchiq- (2006)	0,774 (77º) – medio
Kañina	Hryvnia (UAH)
Runa llaqtap sutin	Ucraniano, ucraniana, ucranio, ucrania
Pacha suyu; • Ruphay mit'a	EET; EEST
Internet tuyru	.ua
Karu rimay tuyru	+380
Ankichiy tuyru	EMA-EOZ / URA-UZZ
ISO tuyru	804 / UKR / UA
	Kaypi wankurisqa: ONU, OSCE, CEI

Ukrayna icha Ukraña nisqaqa Iwrupapi huk mamallaqtam. Uma llaqtanqa Kiyiw llaqtam.

Suyuq historianmanta

7-9 siglokunapiqa eslavo oriental ayllukunam kaypi tiyarqaku yaqa llapan Ucrania nacionpi, paykunapas kunan Rususuyu nacionpa inti chinkaykuy ladonman astakurqaku. Chawpi pachakunapiqa iskaynintin mama llaqtakunap allpankunaqa huk suyup rakinmi karqan, chay suyup uma llaqtanqa Kiyiw llaqtam karqan. XII pachakwatapi Kiyiwan suyuqa sapaq prinsipalkunamanmi t'aqakuyta qallarirqan.

XII pachakwatapi Yuri Dolgoruky, Kiyiw kamachikuq Vladimir Monomakhpa 6 kaq churin, manam kamachiy tiyanapi derechoyuqchu karqan, chayraykutaq wichay-inti lluqsimuy ladupi allpakunata hap'inanpaqmi rirqan. Chhaynapin 12 siglo chawpipi eslavo ayllukuna Chawpi Rususuyu hallp’akunapi tarikurqanku. Manaraq chayamuchkaptinkum, kunan tiempopi finlandés runakunapa hichpallanpi kaq ayllukunaqa Moscú llaqtapa kasqanpi yacharqaku, chaytaqa Dolgoruky sutiyuq runam huk uchuy llaqtacha hina kamarirqa.Vladimir-Suzdal (Rususuyu chawpinpi) Principadowan Kiyiwan 1169 watapi maqanakuy qallarirqan, chaymi Kiivan qhapaq suyumanta t'aqakurqan^[1]।

Eslavo ayllukuna manaraq kristiyanu kachkaspa

1240 watapi Batup invasionninmanta qhipaman, wichaypi kamachiqkunap umalliqnin Alexander Nevsky Batup uywasqan churinmi tukurqan, Alejandrop Horda nisqap ladunpi awqanakuypi yanapasqanraykum 16 watayuq churin Daniil ñawpaq Moscú kamachikuq tukurqan, chaymi kunan pacha Rusiyap wiñayninman aparqan. Kunan Rusiyap allpanpi huk hatun chawpi pacha llaqtataq Veliky Novgorod karqan - sapaq republikap chawpin, sapa kuti Moskwawan maqanakuq, 1478 watapilla Moskwa atipasqa.

Hamuq Ukranya , Bielorrusiya mama llaqtakunaqa 14 kaq pachakwatapi hamuq Rususuyu mama llaqtamanta t'aqanakurqanku, Lituania mama llaqtap Hatun Dukayunman tukurqan (18 kaq pachakwatakama kay iskay llaqtakunaqa qayllallapim karqan, kunankamapas Ukranya , Bielorrusiya simikunap rimayninkunaqa 84% nisqawanmi tupan).XV pachakwatap tukukuyninpiqa Quri Huñuqa Crimea qhapaq suyuman, Astrakhan, Kazan Khanate nisqaman, Moscovita suyumanpas ch'usaqyachisqa karqan, ñawpaq amistadninkunawan, vecinonkunawanpas sapa kuti maqanakuykunata rurarqan, ñawpaqtaqa Lituania hatun Ducado nisqawan.

Sapa kutim Lituaniawan Moskwawan Smolensk llaqtapaq maqanakuy karqan. Rusiya runakunaqa Chinchay Eslavo ayllukunamantam lluqsispa sapaq mama llaqtata kamarirqan, 16 kaq pachakwatapi Moscovita suyup pachanpi^[2]^[3]^[4]^[5].

XV, XVI pachakwatakunapi runakunaqa Ukranyamanta elite nisqatam kamarqan, Ukranyap allpanta amachaspa, Zaporizhzhia Allpapi (Ukranyap uralanpi) tiyarqanku, vecinokunap atakasqanmanta, chaymantataqmi Cosaku nispa suticharqanku. Kunan pacha Rusiya runakunaqa XVII pachakwatapi Ukranyap allpankunaman hamurqanku, Ukranya runakuna 1648-1654 watapi Pulunya awqanakuypi Bohdan Khmelnytskyp pusasqan maqanakuptin, chaymantataq Rusiyawan hukllanakuy rimanakuykunata rurarqan^[6].

Ucrania runakunaqa manam oficialmentechu llaqtayuq hinachu qhawarisqaku, sapa kutim Rusiyap ukhunpi kallpawan llamk'aqkunaman kacharqanku, 1654 watapi rimanakuypa mana kasuspa. (10.000 Ucrania runakuna wañurqanku mana ch'uya kaptin Ladoga kanal rurakuchkaptin.) Chaywanmi Hetman Ivan Mazepa hatarirqan 1708 watapi, payqa Rusiyawan rimanakuynintam t'aqarqan, Sueciamanta amachasqa kayta maskarqan^[7]

1775 watapi Rusiyaqa Ukranyap Kusakukunata chinkachirqan, chaywantaq Ukranya runakunap achka sirwiq kayninku, Rusifikación - Ukranya simip, culturanpas kamachiypi chinkachisqa karqan. Kay kamachiypa ancha riqsisqa rikch'anachiyninkunaqa Ems kamachiymi (Эмский указ) Rusiyap ukhu ministrun Piotr Valuev (Валуевский циркуляр) kamachiyninpas, Ukranya runakunap mama siminta rimananta hark'arqan^[8].

1914 watapi Nicolás II kamachiqmi hark'arqan Rusiyap qhapaq suyunpi Ukranyamanta riqsisqa qillqaq Taras Shevchenko sutiyuq runap paqarisqanmanta pachak wata hunt'akuyninta^[9]

1917 watapi qallariypi Alexander Kerenskypa pusasqan pawqar waray killapi Revolución nisqa kamachiyta urquspa Rusiyata República nisqa kananpaqmi churarqan, ñawpaq sarunchasqa achka llaqtakunaman kacharisqa kanankupaq maqanakunankupaq^[10] ^[11]

1917 watapi tukukuyninpi kamachiyman hamuspa, Vladimir Lenin ñawpaq Rusiyap republikanpi llaqta maqanakuyta willarqan, huk rakintaq 1917–1921 watakunapi Ukranya Runa Republikawan Suwit Huñu Rusiyawan awqanakuymi karqan, chaymi Ukranyata Pulunyawan Rusiyawan rakinakurqan (1922 watamanta Suwit Huñuwan)^[12].

1932–1933 watakunapi Joseph Stalinpa kamachisqan Suwit Huñup kamachiyninmi Holodomor (yarqay rurasqa yarqay) nisqatam rurarqan, achka mama llaqtakunam Ukranya llaqtata wañuchiy nispa riqsirqanku, 10 hunu runakunap kawsaynintam wañuchirqan^[13].

1937 watapi NKVD (qhipaman Unión Soviéticap Ministerio de Asuntos Internos nisqa sutiwan sutichasqa) yaqa llapan Ucraniamanta yachaysapa runakunata, culturamanta runakunata, yachaqkunatapas balearqanku, chaymantataqmi ayankuta pakallapi p'amparqanku Bykivnyan sach'a-sach'api, chaypim huk monumento sayarichisqa karqan Ralyan Unión thuñikuptin^[14].

1941-1945 watapi, chay mama llaqtaqa tukuyninpi nazikunap hap'isqan karqan, sapa 5 kaq Ukranya civil wañurqan.

1960, 1980 watakunapi, Soviet kamachiyqa disidentekunata hark'aykunata ruwarqan, carcelkunaman kachaspa, psiquiátrico hampina wasikunaman churaspa, Ucraniamanta aswan riqsisqa disidente Vasyl Stus karqan^[15] ^[16].. 1985-1991 watakunapi Unión Soviética nacionqa thuñikurqan, 1991 watapi 24 agosto killapitaq Ucrania nacionqa independencia nisqa kananpaq willarqan.

Vladimir Putinpa kimsa ñiqin kamachiyninpi, 2012 watapi kamachiyta qallariptin, Rusiyaqa hatun rimayta hark'ayta qallarirqan, Putinpas Ukranyap inti lluqsimuy ladupi kaq suyukunap qayllanpi awqaqkunata huñuyta qallarirqan, chaymantataqmi hatun pantasqa willaykunata chay mama llaqtap kuntranpi qallarirqan. Atiyta waqaychananpaq, chay pacha Ukranyap umalliqnin Viktor Yanukovych Putinta mañakurqan awqaqkunata kachananpaq, Ukranyaman 2013 watapi yaykunanpaq, chayraykutaq Euromaidan sutiwan riqsisqa protestakuna karqan.

20 ñiqin pawqar waray killapi 2014 p'unchawpi Yanukovych Kiev llaqtapi kachkaptin, Rusiya Ukranyap uralanpi Crimea yaqa wat'ata hap'iyta qallarirqan, chaymantataq ayqikuq Yanukovychman amachasqa kayta qurqan.12 ñiqin ayriway killapi 2014 p'unchawpi Rusiyaqa Ukranyap inti lluqsimuy ladupi maqanakuyta qallarirqan, Rusiyap Servicio Federal de Seguridad nisqap Igor Girkinpa umalliqninwan Sloviansk llaqtata atakaptin. 13 ñiqin ayriway killapi Ukranya mama llaqtaqa Rusiyap awqayninta hark'anapaq antiterrorista (ATO) llamk'ayta qallarirqan^[17] ^[18]^[19]^[20].

Ni awọn agbegbe ti o gba, awọn ara ilu Russia bẹrẹ iparun nla ti awọn iwe-ede Yukirenia lati awọn ile-ẹkọ ẹkọ, awọn ile ọnọ, ati awọn ile-ikawe ti ko ni ibamu pẹlu awọn iṣedede ti ete ti Ilu Russia, ati ṣẹda eto ti awọn ibudó “filtration” nibiti awọn ara ilu ti wa ni tubu ati jiya. 2022 watakama Rusiyaqa "Donetsk Llaqta Republika" nisqa marionetawanmi, paypa sapallan kamachiqninqa Moskwa llaqtapi tiyaq Alexander Borodai sutiyuq pulitiku karqan, Ukranyawan pakasqa awqanakuytam rurarqan, chaytaq hunt'asqa awqanakuymanmi tukurqan.2022 watapi Rusiyantinpi achka awqanakuy hark'aq rikuchiykunam karqan, chaykunataqa amachay kallpakunam hark'arqan. Ucrania nacionpiqa Rusia nacionmi guerrapi hatun huchakunata ruwarqan, ahinataq tiyaq cheqaskunata bombardearqan, Mariupol hina llaqtakunata llapanta thunirqan, civil runakunata qatiykacharqan, sotanokunapipas ñak’arichirqan. Aswan hatun hucha civilkuna contra karqan Bucha llaqtapi disparasqanku, chaymi karqan marzo killapi 2022 watapi^[21] ^[22] ^[23] ^[24].

Chay hap'isqa allpakunapiqa, Rusiya runakunaqa Ukranya simipi qillqasqakunatam achkata chinkachiyta qallarirqanku, yachay wasikunamanta, museokunamanta, bibliotecakunamantapas, chaykunaqa manam Rusiyap kamachiyninman hinachu karqan, chaymantataqmi huk sistema de "filtración" nisqa campamentokunata kamarqanku, chaypim llaqta runakunata wisq'arqanku, ñak'arichirqanku ima^[25].^[26].

Hinaspapas Rusia nacionmanta Timofey Sergeytsev sutiyoq político cientificopa qelqasqanmi maytu “¿Imatan Rusia Ucrania nacionwan ruwanan?”, nispa. (Rusia simipi: Что Россия должна сделать с Украиной?), sutichasqa karqan “rusa simipi runa wañuchiymanta qelqa” nispa, chaytaqa suticharqan Estados Unidos nacionmanta Timothy Snyder sutiyoq historiamanta yachaqmi^[27] ^[28] ^[29]^[30] ^[31].

Turismo nisqa suyupi

Kiyiw llaqtap centro histórico nisqa
Lviv llaqtap centro histórico nisqa
Kharkiv, llaqtap centro histórico nisqa
Santa Isabelpa fortaleza, Rupiniskiy llaqtapi
Odesa, llaqtap centro histórico nisqa
Kherson, llaqtap centro histórico nisqa
Mykolaiv, kiev llaqtap centro histórico nisqa

Plantilla:Ekunrere

Hatun llaqtakuna

Llaqtakuna (Ukraña)
'	Suti		Runakuna			Suyu
'	Transkripsyun	ukranya simi	1989	2001	2005	Suyu
1.	Kiyiw	Київ	2.595.000	2.611.327	2.660.401	Kiyiw uwlast
2.	Harkiw	Харків	1.610.000	1.470.902	1.464.740	Harkiw uwlast
3.	Ñipruw	Дніпро	1.178.000	1.056.497	1.032.816	Ñiprupitruwsk uwlast
4.	Urisa	Одеса	1.115.000	1.029.049	1.007.131	Urissa uwlast
5.	Runisk	Донецьк	1.113.000	1.016.194	999.975	Runisk uwlast
6.	Sapurichya	Запоріжжя	881.000	815.256	799.348	Sapurichya uwlast
7.	Liwiw	Львів	791.000	732.818	733.728	Liwiw uwlast
8.	Kriwiy Rih	Кривий Ріг	726.000	668.980	696.667	Ñiprupitruwsk uwlast
9.	Miqulayiw	Миколаїв	524.000	514.136	509.011	Miqulayiw uwlast
10.	Mariyupul	Маріуполь	519.000	492.176	482.440	Runisk uwlast
11.	Luhansk	Луганськ	497.000	463.097	452.789	Luhansk uwlast
12.	Makiyiwka	Макіївка	425.000	389.589	375.992	Runisk uwlast
13.	Winitsya	Вінниця	374.000	356.665	360.241	Winitsya uwlast
14.	Simphirupul	Сімферополь	345.000	343.644	341.599	Krim Awtunumu Ripuwlika
15.	Siwastupul	Севастополь	356.000	342.451	340.353	Krim Awtunumu Ripuwlika
16.	Qirsun	Херсон	355.000	328.360	319.278	Qirsun uwlast
17.	Pultawa	Полтава	314.700	317.998	309.960	Pultawa uwlast
18.	Chirniyiw	Чернігів	296.300	304.994	300.497	Chirniyiw uwlast
19.	Chirkasi	Черкаси	290.300	295.414	293.271	Chirkasi uwlast
20.	Sumi	Суми	291.300	293.141	282.198	Sumi uwlast
21.	Qurliwka	Горлівка	338.000	292.250	279.061	Runisk uwlast
22.	Chitumir	Житомир	292.100	284.236	277.875	Chitumir uwlast
23.	Himilniskiy	Хмельницький	237.000	253.994	255.902	Himilniskiy uwlast
24.	Kamyanski	Кам'янське	282.000	255.841	249.530	Ñiprupitruwsk uwlast
25.	Rupiniskiy	Кропивни́цький	270.000	254.103	248.367	Kiruwuraw uwlast
26.	Riwna	Рівне	228.000	248.813	247.870	Riwna uwlast
27.	Chirniwsí	Чернівці	257.000	240.621	242.250	Chirniwsí uwlast
28.	Riminchuk	Кременчук	236.500	234.073	231.202	Pultawa uwlast
29.	Tirnupil	Тернопіль	206.000	227.755	220.720	Tirnupil uwlast
30.	Iwanu-Rankiwsk	Ивано-Франківськ	214.000	218.359	219.479	Iwanu-Rankiwsk uwlast
31.	Wila Sirkwa	Біла Церква	196.900	200.131	204.794	Kiyiw uwlast
32.	Lusk	Луцьк	197.700	208.816	202.915	Wuliña uwlast
33.	Ramatusk	Краматорськ	198.000	181.025	174.892	Runisk uwlast
34.	Militupul	Мелітополь	173.000	160.657	159.288	Sapurichya uwlast
35.	Qirch	Керч	174.000	157.007	152.564	Krim Awtunumu Ripuwlika
36.	Nikupul	Нікополь	158.000	136.280	131.774	Ñiprupitruwsk uwlast
37.	Isluwyansk	Словьянськ	135.000	124.829	122.049	Runisk uwlast
38.	Wiryansk	Бердянськ	133.000	121.692	119.290	Sapurichya uwlast
39.	Usllaqta	Ужгород	117.000	117.317	117.028	Sakarpatya uwlast
40.	Alchiwsk	Алчевськ	125.000	119.193	116.954	Luhansk uwlast
41.	Siwirurunisk	Северодонецьк	131.000	119.940	116.354	Luhansk uwlast
42.	Pawluraw	Павлоград	131.000	118.816	113.748	Ñiprupitruwsk uwlast
43.	Lisichansk	Лисичанськ	127.000	115.229	111.451	Luhansk uwlast
44.	Yiwpaturiya	Євпаторія	108.000	105.915	106.250	Krim Awtunumu Ripuwlika

Willay pukyukuna

↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
↑ Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
↑ ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
↑ Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
↑ Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
↑ Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
↑ Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
↑ Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
↑ Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
↑ Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995
↑ Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.
↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
↑ НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям
↑ Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
↑ Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
↑ Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.
↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
↑ Москалёв Алексей Владимирович
↑ Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
↑ 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
↑ Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
↑ Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’
↑ Russia's genocide handbook
↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине

[1] Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.

[2] Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800

[3] Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907

[4] Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.

[5] Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.

[6] XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

[7] Об отмене стеснений малорусского печатного слова

[8] ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

[9] Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому

[10] Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.

[11] Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.

[12] Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.

[13] Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.

[14] Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.

[15] Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995

[16] Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.

[17] Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе

[18] Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"

[19] НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям

[20] Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею

[21] Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.

[22] Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.

[23] Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.

[24] Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.

[25] Москалёв Алексей Владимирович

[26] Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву

[27] 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps

[28] Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'

[29] Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’

[30] Russia's genocide handbook

[31] Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]